В цілому даже такий стислий аналіз виявляє багато позитиву в нових ліцензійних умовах.
Але є і певні неузгодженості між ЗУ «Про ліцензування видів господарської діяльності» та постановою КМУ «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики».
Наприклад ч.2, п.3 ст. 15 ЗУ «Про ліцензування видів господарської діяльності» встановлює таку вимогу-
«У разі зміни форми відомостей, що додаються до заяви про отримання ліцензії і складаються здобувачем ліцензії, – Ліцензіат подає органу ліцензування відомості, форму яких змінено, за новою формою протягом строку, встановленого нормативно-правовим актом, яким затверджено відповідні зміни»
Тобто, відповідно закону, в нових ліцензійних умовах повинна була би бути норма, яка би встановлювала термін, протягом якого Ліцензіати повинні були би заповнити нові Відомості та подати до МОЗ. Але такої норми в Ліцензійних умовах немає, тому ми маємо норму закону, яку потрібно виконувати, але протягом якого терміну-законодавчо ніяк не врегульовано.
Є певні неузгодженості і в самому ЗУ «Про ліцензування видів господарської діяльності»,
наприклад п.16 ст.13 містить наступні вимоги «Непереоформлена у встановлений строк ліцензія є недійсною і підлягає анулюванню»,
але стаття 16 закону- «Анулювання ліцензії» не передбачає такої підстави для анулювання як не переоформлена у встановлений строк ліцензія.
На практиці це означає, що якщо ліцензіат за яких-нибудь причин не переоформив ліцензію в місячний термін, то ліцензія є недійсною, але анулювати ії не можно.
До того ж треба зауважити, що вимога про триденний строк видачі ліцензії «випала» з нового закону про ліцензування і на сьогоднішній день строк видачі ліцензії після внесення документа про оплату ніяк не врегульован.
Попри всі недоліки у законодавстві про ліцензування у галузі медицини, все ж таки позитиву від нових ліцензійних умов більше і я певен, що законодавці знають про вищевказані негаразди і з часом законодавство про ліцензування буде вдосконалюватися.