5) Цікавою є норма про отримання ліцензії підприємствами, установами, організаціями та закладами шляхом відкриття медичного кабінету на підставі їх розпорядчого документа без утворення закладу охорони здоров’я, що діятиме відповідно до положення про такий кабінет.
На мій погляд цей пункт(ч.4, п.18 Ліцензійних умов) дійсно повинен врегулювати та спростити процедуру отримання ліцензії з метою забезпечення медичною допомогою працівників підприємств, установ, організацій, вихованців (учнів, студентів) загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладів та підприємств, що здійснюють передрейсові та післярейсові огляди водіїв.
6) В розділ «Кадрові вимоги» в п.27 та п. 31 включені немедичні працівникі, які працюють у системі охорони здоров’я, унормовано їх право надавати медичну допомогу за умови відповідності освітнім і кадровим вимогам, що затверджені МОЗ та зазначені у відповідному розділі цих Ліцензійних умов.
7) п. 32 Ліцензійних умов вніс дуже доцільну конкретику про те, що суб’єкт господарювання забезпечує наявність щонайменше одного медичного працівника, зокрема з числа працюючих за сумісництвом, за кожною заявленою лікарською спеціальністю, спеціальністю молодших спеціалістів з медичною освітою та немедичних працівників, які працюють у системі охорони здоров’я.
8) Фізичній особі-підприємцю повернуто право приймати на роботу лікарів відповідно до заявленої спеціальності ( п. 32 Ліцензійних умов), раніше це було можливо при наявності у ФОП вищої кваліфікаційної категорії за своєю медичною спеціальністю.
9) Кажуть, що нове- це добре забуте минуле, я переконаний що це прислів’я повністю відноситься до вимог п. 35 Ліцензійних умов, а саме: Фізична особа – підприємець, яка не має спеціальної освіти та не відповідає єдиним кваліфікаційним вимогам, затвердженим МОЗ, має право отримати ліцензію.
У такому разі фізична особа – підприємець зобов’язана укомплектувати штат медичними та немедичними працівниками відповідно до заявлених спеціальностей.
Якщо я не помиляюсь, до 2000р. таке право у підприємців вже було і дуже добре, що таке право знов повернули.
В ліцензійних умовах відсутні будь-які обмеження на кількість медичних спеціальностей, а також на кількість медичних та немедичних працівників для ФОП , який не має спеціальної освіти та не відповідає єдиним кваліфікаційним вимогам.
Тому з огляду на податкове законодавство, яке для фізичних осіб-підприємців, що працюють на спрощеній системі оподаткування 2-гр.-обмежує кількість найманих працівників 10-ма особами, а для ФОП 3-гр. таких обмежень взагалі немає, можно зробити припущення-
такі фізичні особи-підприємці можуть скласти серьозну конкуренцію для юридичних осіб у складі яких є заклади охорони здоров’я.
10) Без всяких застережень п. 33 це є дійсно новаторство, тому що суб’єкт господарювання, який вперше утворює заклад охорони здоров’я та фізична особа – підприємець- укладають трудові договори з працівниками, які були заявлені в документах, не з дати створення, а з моменту отримання повідомлення від МОЗ про прийняття рішення про видачу йому ліцензії.
Це означає, що протягом часу витраченого на отримання позитивного рішення про видачу ліцензії, Ви не будете нести зайві податкові та інші платежі за найманих працівників або за себе.